- лінчування
- —————————————————————————————лінчува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
лінчування
Смотреть что такое "лінчування" в других словарях:
закінчування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розвінчування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
закінчування — я, с. Дія за знач. закінчувати … Український тлумачний словник
лінчування — я, с. Дія за знач. лінчувати … Український тлумачний словник
прикінчування — я, с. Дія за знач. прикінчувати … Український тлумачний словник
розвінчування — я, с. Дія за знач. розвінчувати … Український тлумачний словник
увінчування — я, с. Дія за знач. увінчувати … Український тлумачний словник
вгвинчування — (угви/нчування), я, с. Дія за знач. вгвинчувати (угви/нчувати) … Український тлумачний словник
сатира — и, ж. 1) Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні вад, хиб, негативних явищ дійсності. 2) Твір літератури або мистецтва, в якому використано цей прийом. || Сукупність таких творів. 3) Різка … Український тлумачний словник
угвинтити — угвинти/тися, угви/нчений, угви/нчування, угви/нчувати, угви/нчуватися див. вгвинтити, вгвинтитися і т. д … Український тлумачний словник
